«Я переживала за свою стареньку хату, і діти переживали»

Тетяна Науменко небагатослівна. Вона живе одна в старенькому батьківському будинку, який обстріл не пошкодив. Головне - діти знаходяться в безпечній місцевості, тому її душа спокійна.

Я живу в Петрівці, в старій батьківській хаті. Її обстріли не пошкодили, слава Богу, але я дуже переживала, і діти теж переживали. Що буде далі, ми не знаємо. Стріляють іноді десь у полі.

Коли це все почалося, нам пенсію два або три місяці не давали. Ну, якось прожили, на хліб і цукор було та картопля своя з городу. Ще гуманітарну допомогу давали продуктами. Це, звичайно, корисно було для всіх людей.

Діти мої поїхали звідси. У них все нормально, тому і мені добре.

Мрію, щоб закінчилася війна, і всі люди жили спокійно.