Історії, які ви нам довірили
Олександр Ратушний - оператор Маріупольського телебачення. Із початку повномасштабного вторгнення ще кілька днів разом із журналістами виїздив на зйомки.
«Ми не вірили, що Маріуполь візьмуть. Купили радіо. Єдине джерело інформації. Якийсь час жили у ванній. Палили свічки, читали книжки. Вважали, як дочитаємо книжку, так і війна закінчиться», - розповідає житель Маріуполя Олександр.
На початку березня він із дружиною ледь вціліли. Адже на подвірʼя прилетів російський "град". Тому із 6 до 15 березня подружжя переховувалося в сховищі морського ліцею.
«Ти лежиш, навкруги багато людей, діти кричать. Є люди з психічними вадами, з інвалідністю. Нас було близько 200. І я вирішив знімати наше життя. Взяв камеру. Спочатку мене питали, навіщо я це роблю. Відповідав: невідомо, що з нами буде, а моє відео – це свідоцтво того, що з нами відбувається зараз. Люди розуміли, що це потрібно фіксувати», – говорить Олександр.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
