У мене троє дітей. Я жила у Волноваському району Донецької області. Працювала, де прийдеться: на городах, у магазині.
24 лютого збиралася їхати в місто. Зателефонувала донька й сказала, що почалася війна. Я залишилася вдома. Перша ніч була спокійною.
Усвідомлення війни прийшло, коли з’явилися руйнування у Волновасі й коли родичі залишилися без домівок.
Роботи не було. Продукти подорожчали. Я не знала, як прогодувати дітей. Старша донька вмовила переїхати до неї у Запоріжжя. Відразу після від’їзду я дізналася, що наше село почали бомбити.
Мрію, щоб швидше закінчилася війна. Хочу повернутися додому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.