«Я не повірив, що почалася війна»

Молодий студент живе у напруженні, бо не може усвідомити, як було можливо почати бойові дії в Україні

Я навчався у Харкові до війни. Життя було спокійне - звичайне студентське життя. У перший день війни я спав, коли мені зателефонувала одногрупниця. Вона сказала, що почалася війна. Я не повірив, але потім зайшов в інтернет і побачив в новинах, що так і є.

Ми переїхали в Полтавську область. Мене забрав тато на власному автомобілі. Були затори неймовірні. Ми до Полтави їхали дев’ять годин, а назустріч нам йшли колони техніки. Була паніка, незрозуміло, що коїться.

Зараз я відчуваю психологічну виснаженість, тому що важко постійно жити в напруженні.

Всі ці обстріли, тривоги і все, що творить Росія, навіть в голові не вкладається. До того ж всі мої рідні і близькі в центрі України живуть, тому їх це менше застало.

Я продовжую навчатись дистанційно. Зрозумів, що насамперед потрібно жити моментами, не відкладати все на завтра. Тому що може наступити такий момент, що буде пізно щось робити.

На мою думку, війна закінчиться в цьому році. Можливо, влітку все налагодиться і буде повернення наших територій і людей.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/