Мені 49 років. Я з Харкова. Мій чоловік був військовим. Він загинув у перший тиждень війни. Похорони відбулися 15 березня. Раніше не могла забрати тіло, бо морг був зачинений.
Я мешкала в мікрорайоні Салтівка. Росіяни дуже активно обстрілювали його. Магазини були зачинені. Я майже цілодобово сиділа в підвалі. Будинок трясся. Було страшно. Однак я не могла виїхати до похорон чоловіка.
Через місяць військові допомогли евакуюватися в Полтаву. Я працюю. Мрію, щоб швидше закінчилася війна.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.