"Я хочу, щоб весь світ почув, як я кричу"

59-річний Валерій Козар загинув у власній квартирі в Маріуполі 19 або 20 березня 2022 року.

Під час повномасштабної війни Валерій із дружиною жив у Лівобережному районі, який щільно обстрілювали з перших днів. Виїхати до більш безпечного місця змоги не було. Вони залишалися у власній квартирі в багатоповерхівці на Морському бульварі.

«Про загибель повідомила дружина. 19 або 20 березня тата вбив снайпер. Точну дату дружина не пам'ятає. Була у шоковому стані. Сусідка покликала чоловіків, вони тата загорнули в якесь покривало і винесли. Поховали у дворі в воронці від снаряду», – розповіла донька Світлана.

Валерій Козар народився у Маріуполі. Змінив кілька робіт. Був будівельником, свого часу працював також на великому вітрильному судні в Латвії. Остання посада – оператор рейко-балкового цеху на металургійному комбінаті «Азовсталь».

«Тато дуже переймався через екологію та засмічення планети. Багато читав. Вивчав англійську. Дуже любив котиків. Коли ми були дітьми, постійно вигадував казки та міфи для нас, а потім – і моєму синочку. Любив море. Мріяв поїхати в Ізраїль і знову до Латвії. Ми посадили з ним сад і тато так хотів побачити, як всі ті деревця розквітнуть. На свій ювілей хотів посадити ще дерев, але не дожив до цього рівно місяць. Я не встигла сказати йому, що люблю. Я хочу, щоб весь світ почув, як я кричу. Я благаю, щоб ти пробачив мене», – розповіла донька Світлана.

Коли у Лівобережному районі почали зносити будинки, сестра загиблого знайшла сусідів, один із яких показав місце, де міг бути похований Валерій. Однак тіла там не знайшли. Родичка неодноразово їздила туди, коли діставали тіла, але його там не було...

У Валерія залишилися дружина, двоє дітей та троє онуків. 

Історія з instagram каналу Victims of russia.