«Я досі не розумію, чому почалася ця війна»

Мені 58 років. Живу в місті Добропілля, маю інвалідність, не працюю.

24 лютого я прокинулася, але так нічого і не зрозуміла. Я до цих пір не вірю, що в нас таке коїться. Як взагалі могла початися ця війна.

Світла у нас не було, як і по всій Україні. З водою було в тому році важкувато, але нормально. Ліків теж якось вистачало, друзі допомагали, передавали.

У жовтні перед початком війни я батька поховала, йому 80 років було. Хотіла якось підлікувати, але не судилося.

Ми залишилися тут: син працював, а я була з ним. Так що всі ми вдома. Всі ми живі, здорові, можна так сказати. Але ж у мене інвалідність, і от ці всі переживання б’ють по мені, нерви дають ускладнення на ноги.

Сподіваюсь на гарне майбутнє. Вірю, що буде процвітаюча Україна, що всі будуть здорові, і все у нас буде добре.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/