Коли захопили Енергодар, стало зрозуміло, що росіяни будуть обстрілювати Нікополь. Два місяці я спала в коридорі своєї квартири у Нікополі. Обстріли були постійно. Це дуже страшно. Тому я прийняла рішення виїжджати з міста до сусіднього Покрова.
Зараз тут немає води. Користуюсь тільки технічною. З крану вода тхне аміаком.
Я хвилююсь через загрозу підриву Запорізької АЕС. Кожного дня розумію, що є велика загроза. Також над містом постійно літають ракети. Я досі не можу звикнути, до воєнної обстановки. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.