Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Антоніна Володимирівна Петрова

«Вже вдруге я біжу від цього жахіття й залишаю свій дім»

переглядів: 222

Коли розпочалося російське вторгнення, я та моя родина знаходились в місті Маріуполь, на своїх робочих місцях компанії ДТЕК

Найбільшою трагедією саме для мене стала втрата квартири, де ми мешкали.

Вже вдруге за своє життя я стикаюсь з війною. І вже вдруге я біжу від цього жахіття і залишаю свій дім.

Живемо зараз усією родиною разом. Всім найнеобхіднішим ми змогли себе забезпечити. Нас дуже розчулило, що не близько знайомі нам люди надали своє житло на заході Україні. Робота є: як і раніше, працюю у компанії ДТЕК - вже понад одинадцять років.

А від пережитого взимку залишилися лише спогади та відео, які турбують душу до сих пір.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки переїзд зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення внутрішньо переміщені особи Обстріли Маріуполя 2022 Анкета 2022
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій