Ветушинська Ангеліна, учениця 9 класу Володимирівської філії Ліцею "Нова школа" Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області
Вчитель, що надихнув на написання есе - Вареха Юлія Миколаївна
Мир для мене - це коли на вулиці тихо, коли люди щасливі і їм не потрібно виїжджати з їхніх домівок, щоб вижити; мир для мене - це можливість жити повним життям. Мабуть, кожна нормальна людина не тільки в Україні, а й у світі хоче миру на своїй рідній землі і хоче, щоб там ніколи не було війни.
Мир - це найцінніше, що може бути. Коли ми переможемо і настане мир, ми відбудуємо Україну і в майбутньому вона буде найкращою, найзатишнішою, найгарнішою країною, в якій живуть найкращі, найуспішніші люди. В мене і моїх однокласників навіть вже є план, як ми це будемо робити! Я вірю, що в майбутньому наші люди гуртом відбудують країну і зроблять все можливе, щоб з неї не виїжджали люди.
Всі українці дуже чекають перемоги і миру. Коли ми переможемо, я обов'язково зателефоную своїм рідним, які зараз живуть за кордоном, і скажу: "Ми перемогли!!! Повертайтесь в Україну! Ми за вами дуже сумували…". А далі, вже як і всі, поїдемо на море в український Крим, будемо відпочивати, радіти, та веселитись.
А ми, в свою чергу, віддячимо тим вже потім, що втілимо наш план по відбудові України. Наша країна для нас найкраща, і ми готові на все заради неї. Україна – понад усе! Перемога за нами!!!
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.