«Все було тяжко! З двору було страшно виходити, бо окупанти скрізь ходили»

«У нас будинок та квартира були у Пологах, була стабільна робота, діти ходили до школи. Нині цього нічого немає», - розповідає Наталія Ковтун. Каже, що коли місто окупували, жити там стало дуже важко. Із двору було страшно виходити, бо скрізь ходили російські солдати. Було дуже тяжко з продуктами, тому що не було жодних поставок. Не було електрики та зв'язку. «Добре, що ми жили у своєму будинку і в нас була піч, яку ми топили дровами. Було небагато запасів їжі – ось так і виживали», – згадує жінка. Коли ж додому до них прийшли окупанти та почали стріляти на подвір'ї, то Наталя вирішила, що треба виїжджати з рідного міста. Наразі намагаються освоїтися в обласному центрі. До війни жінка працювала товарознавцем у супермаркеті, а зараз їй доводиться продавати овочі на ринку, щоб мати змогу прогодувати родину.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/