Історії, які ви нам довірили
У Маріуполі Юлія рятувалася разом із сином, донькою та чоловіком. Із початком повномасштабного вторгнення хотіли виїхати поїздом. Але не встигли.
"Вибухи, бомби, їхали танки, стріляли. Світ, газ, опалення, вода зникли 2 березня. До 16 березня ми жили у підвалі. Ночували на стільцях. Загиблих ховали в клумбах, на дитячих майданчиках", - згадує жителька Маріуполя Юлія Пономаренко.
У родини було всього 15 літрів бензину. Вони змогли доїхати тільки до Мелекіно. А 19 березня зранку прийшли військові. І сина Юлії забрали.
"Я запитала, коли він повернеться. Мені відповіли, що скоро. Але син і досі в полоні, в Горлівці", - говорить Юлія.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
