Я на пенсії, живу в своєму будинку. Під час військових дій нікуди не їхала і залишалася в селищі. Снаряди летіли, а я дивилася, куди вони падають. Серед зими у мене вилетіли вікна і двері. Це було страшно. Все ходило ходуном, в будинку опускалася стеля.
У 2014 році я була на операції в Донецьку, а в 2015 році вже все було закрито, і я не змогла поїхати на консультацію. Раніше 45 хвилин - і ти вже в Донецьку.
Довгий час в селищі не було води, доводилося набирати її в кар'єрі. Пережиті обстріли сильно відбилися на здоров'ї.
Мрію, щоб все закінчилося, щоб ми жили в добрі, а не в пеклі, як зараз.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.