Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Володимир Нікітченко

"Влучив російський снаряд. Обвалився дах"

переглядів: 54

18 березня 2022 року у приватний будинок на вулиці Євпаторійській у Маріуполі, де жив Володимир Нікітченко, влучив російський снаряд. Обвалився дах.

Влучив російський снаряд. Обвалився дах

Володимир був поранений, мав зламане стегно, та медичної допомоги у місті під постійними обстрілами отримати не міг. 26 березня 2022 року від втрати крові він помер – на підлозі у власному понівеченому домі, де температура повітря була мінус два за Цельсієм.

«Під час обстрілу ми були поряд. За руку, по підлозі, я відтягнула батька у кімнату, над якою ще залишався шматок даху. Я пішла зі своїми дітьми до тітки і дядька, а мама залишилась із ним та бабусею. Ми намагалися його врятувати. Приходив сусід, щоби надати допомогу. Батько кричав від болю, просив не чіпати його. Так до себе нікого і не підпустив. Упевнена, якби були лікарі, він би вижив», – розповіла донька Олена.

Три дні Володимир не дожив до свого 64-річчя. Його поховали на городі, у вересні 2022 року перепоховали на Старокримському кладовищі.

Володимир Нікітченко був родом із Маріуполя. Працював будівельником на підприємстві «Азовстальбуд». Його пригадують чуйним, доброзичливим.

Володимир мав багато друзів. Любив поратися у власному саду, захоплювався радіотехнікою. Разом із дружиною виховував доньку, радів онукам і піклувався про них.

«Я могла залишити на нього дітей, навіть коли вони хворіли. Завжди знала, що вчасно отримають ліки, будуть нагодовані. Під час блокади батько допомагав двом сусідкам-пенсіонеркам. Якби він тоді не тримав ті двері, в яких після чергового обстрілу вирвало замок, скоріш за все, ми б усі загинули від уламків… У перші дні війни, пригадую, якось обійняв мене і сказав, що життя за мене готовий віддати – так і зробив. До війни він часто жартував, що хоче бути похованим у кінці свого городу – так і відбулося», – сказала Олена.

У Володимира Нікітченка залишилися мама, дружина, донька, онуки і сестра. 

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери зруйновано або пошкоджено житло поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення житло літні люди (60+) перший день війни Обстріли Маріуполя Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій