«Він ще зміг мені написати смс: «Мені дуже погано, я помираю»

Увечері 25 березня 2022 року Дмитро Федоровський вийшов із дому у Бучі у пошуках цигарок. Неподалік свого будинку на вулиці Тарасівській він натрапив на окупантів. Російські солдати побили Дмитра, сильно вдарили по голові. Тяжко поранений він зміг дістатися до свого будинку. Упав на сходовій клітці між другим і третім поверхом та через деякий час помер.

«О 21:00 він ще зміг мені написати смс: «Мені дуже погано, я помираю». А далі зв'язок зник… Коли Бучу звільнили, його тесть Михайло зміг зайти у під'їзд будинку. Стіни і сходи, які вели до квартири Дмитра, були у крові», – розповіла Влада Волкова, близька подруга загиблого.

Дмитрові був 51 рік. Він закінчив Київський національний університет культури і мистецтв. Багато років працював артистом розважального жанру. Виступав клоуном в Україні і Китаї. Останнім часом тішив гостей ресторану на плаву у Ворзелі.

«Ми познайомилися за рік до повномасштабного вторгнення, але встигли здружитися. Він був дуже доброю людиною. Любив розважати дітей, писав вірші, грав на гітарі. Допомагав бездомним тваринам. Жив по совісті», – розповіла Влада Волкова.

Сусіди поховали Дмитра у братській могилі поруч зі стадіоном на вулиці Тарасівській. Згодом відбулася ексгумація.

«Ми опізнали його. Однак через помилку в документах забрали не те тіло. Похоронили. Потім знову довелося ексгумувати могилу і знову шукати тіло Дмитра. Наразі він похований на цвинтарі як невідомий. Ми б дуже хотіли навести лад із документами, щоби нарешті на його могилі з'явилася табличка. Морально дуже важко, особливо для Романа, сина Дмитра», – розповів Михайло, тесть загиблого.

У загиблого залишилися мама, сестра, син та інші рідні. 

Історія з instagram каналу Victims of russia.