Історії, які ви нам довірили
Мені 38 років. Я з Харкова. Був вдома, прокинувся від гучних вибухів десь о п’ятій ранку. Війна шокує: вибухи, зруйноване житло.
Ми зібрали речі ті, що могли взяти, сіли в машину і поїхали. Не знаючи, куди і як. Переїхали в інше місто. Важко було знайти житло.
Зараз в Полтаві. Тому що недалеко від Харкова - ближче до рідного дому. Але ж все одно - живемо на відстані від свого міста, від рідного дому.
Робота є, але не постійна. Були психологічні проблеми, та мабуть, вже заспокоїлися.
Чим раніше війна закінчиться, тим краще. Про майбутнє я ще навіть не думав.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
