Анна Вікторівна мирно жила на Донеччині, але всі її плани зруйнували росіяни
До початку війни ми з двома синами мешкали в Дружківці у своїй квартирі, яку дуже довго чекали й придбали декілька років тому. Діти навчалися, а я працювала у своїй майстерні з ремонту та пошиттю одягу. Навіть незадовго до війни придбали песика.
У війні шокує все, але найбільше шокують люди, які й досі підтримують путіна.
У селі сусіди батьків залишились вдома, адже чекали на «руський мір». Вони не вірили, що росіяни грабували покинуті будинки.
Війна дуже позначилась на нашій сім’ї, адже вона тепер роз'єднана: наші батьки та старший син - не з нами.
З приємних моментів можу виділити визволення наших територій, але на жаль, це досягнення супроводжується гибеллю наших захисників.
До війни працювала швачкою, міняти свою професію не планую, бо з дитинства завжди шила і дуже люблю свою професію. Зараз намагаюсь знайти роботу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.