Історії, які ви нам довірили
Зранку 24 лютого я в паніці йшла на роботу, спостерігаючи, які заповнені вулиці чергами до банкоматів, магазинів.
Найстрашніше – це невідомість. Тому у мене так склалось: не знаючи, що чекає далі, я змушена була покинути дім, країну, рідних, роботу. Зараз ми з родиною живемо окремо.
На щастя, не відчула на собі гуманітарної катастрофи, але мене до глибини душі вражає прихильне ставлення і співчуття людей.
З основного місця роботи мене звільнили, оскільки я за кордоном. Тут поки що маю роботу, а як повернуся - страшно й подумати.
У мене з собою немає речей, які б нагадували про трагічні події, але свої відчуття і емоції не забуду ніколи.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
