«Великі сімейні вечори залишились у минулому»

Два тижні сім’я Олени Сергіївни прожила у підвалі в Харкові, а згодом виїхала на захід країни, де перебуває й до сьогодні

Ми були дома в Харкові, але прокинулися від шуму ракет та літаків. Після цього ми почали дзвонити родичам та близьким, але всі відразу зрозуміли, що це війна. Я зібрала сумки, але виїжджати з міста було небезпечно, тому разом із сусідами відкрили підвал і принесли туди воду й теплі речі. У перші дні було дуже складно з їжею: ми годували тільки дітей, а самі не їли, тільки пили чай з цукром.

Ми два тижні жили у підвалі. Восьмого березня, коли тільки стало більш менш безпечно, ми поїхали на західну Україну

Ми були змушені їхали під обстрілами та заревом від вибухів, було дуже страшно. Найбільше мене шокували руйнування улюбленого Харкова.

Ми залишились на західній Україні й орендуємо тут житло, бо діти пішли тут у школу, а я знайшла роботу. Спочатку батьки жили поруч, але зараз живуть у Тернопільській області, брат з сім’єю переїхав у Київ.

Наша сім’я завжди була згуртована, але великі сімейні вечори залишились у минулому. Тепер я не знаю, коли ми знову зустрінемося за великим столом.

Мене зворушило до сліз, коли восьмого березня військові на блокпостах дарували усім жінкам квіти.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/