Історії, які ви нам довірили
Мені 59 років. Я живу в Донецькій області, у місті Слов’янську.
24 лютого було страшно. У місті води не було. Ліки й продукти ми мали, але не так багато. Коли все почалося, ми поїхали в сторону Харківської області. Навіть згадувати тяжко. Був і плач, і крики…
Шокувало те, що траплялися люди на шляху нехороші. Хоча були й добрі.
Важко було, але нам допомогли волонтери. Дякуємо їм дуже і низький уклін.
Всю нашу родину розкидало. І син, і донька на війні до сьогодні. Діти воюють, а я щодня - як на голках.
Хочеться, щоб не було цієї клятої війни, щоб вона закінчилася і всі були живі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
