Мені 35 років. В нашому місті Первомайськ Луганської області війна почалася ще в 2014 році, потім ми виїхали. Зараз проживаємо в місті Дніпро.
Спочатку не вірилося. Тільки закінчилося там, тільки ми виїхали - і почалося тут. Звісно, було дуже страшно, ми не знали, що робити.
Дуже страшно. Навіть скільки років вже пройшло - і до сих пір не віриться, що таке в нашій країні. Найстрашніше - переживання за дітей.
Багато родичів і друзів виїхали за кордон. Дуже тяжко, бо все на відстані. Деякі люди, від яких я навіть не чекала допомоги, в скрутні моменти допомагали.
Спочатку ми думали, що все швидко закінчиться, та вже скільки років війна. Тепер, нажаль, немає вже віри в швидкий кінець.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.