«У підвалі було не менш страшно: переживали, що будинок може рухнути, і ми не виберемося»

«Ми ховалися від обстрілів у підвалі. Тільки-но наставав вечір, складали документи в сумку і спускалися в укриття», – згадує Катерина Криворучко. Але й там вона не відчувала себе у безпеці, оскільки укриття було у звичайній п'ятиповерхівці. Боялася, що якщо снаряд влучить у будинок, то вони опиняться під завалами. Катерина Іллівна згадує, як під час обстрілів вона відкривала у квартирі вікна. Вважає, якби так не робила, то напевно їх би вибило ударною хвилею.

Її дочка довгий час живе в Донецьку. Нажаль, зараз бачитися немає можливості. У Новотроїцькому були проблеми із водопостачанням. Воду мешканцям підвозила машина, усі набирали собі хто скільки зможе. Для хворої Катерини Іллівни це було великою проблемою, адже носити важкі ємності у неї не було сил.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/