Ми жили у Маріуполі та насолоджувались життям. З приходом війни в нашому місті знищили все. У нас лишилося найголовніше: наші життя й життя дітей та батьків. Тепер ми намагаємось реалізувати себе в іншій місцевості і мріємо, що повернемось додому, в наш український Маріуполь.
Мої діти, дванадцятирічний син і п’ятилітня донька, пережили багато зовсім недитячих випробувань. У мене в телефоні збереглось фото дітей у підвалі. Ми, дорослі, стараємось створювати для них безпечне оточення. Але у сина я відчуваю напругу - він став закритий, мовчазний. З донечкою займався психолог.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.