Я працювала в аптеці у Бахмуті. Залишалась на робочому місці до останнього, працювала навіть під обстрілами. Я розуміла, що людям потрібні ліки. Коли керівники мені сказали, що аптека закривається, ми з чоловіком вирішили виїжджати з міста.
Складнішим за все для мене був пошук житла у Дніпропетровській області. Ціна була високою, але іншого виходу в нас не було, тож зараз доводиться переплачувати. Саме тут ми зупинились через роботу батька та чоловіка.
За весь час для мене найстрашнішим є саме слово «війна», бо це руйнування, розпач і біль.
Зараз ми всі живемо надією на мир.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.