Оковита Марія, учениця 9 класу Харківського ліцею №62
Вчитель, що надихнув на написання есе - Гряник Людмила Григорівна
Сьогодні в Україні непроста ситуація. До нас вторглися і вирішили знищити <<колишні брати>>. Багато українців вимушено перебувають за кордоном і не можуть повернутися додому через зруйновані домівки російськими загарбниками чи з огляду на небезпеку. Але сьогодні всі ми, як ніколи раніше, намагаємося допомагати один одному.
Я вважаю, що в майбутньому Україна буде дуже розвиненою державою. Особливо в робототехніці. На цей момент моя Батьківщина вже має значні здобутки в цій надзвичайно важливій галузі: наприклад, ми застосовуємо інтерактивні панелі для навчання, створено 3D моделі деяких живих тканин людського організму. Проте вчені продовжують працювати в цьому напрямку і в майбутньому, я впевнена, зможуть виробляти штучні органи людини.
Щодо майбутнього транспортної інфраструктури в Україні. Обов’язково відбудуємо всі дороги, та вони стануть навіть кращими, ніж були до війни. Наприклад, зведуть, як у багатьох розвинених країнах світу, декількаповерхові магістралі. Будівлі в Україні стануть ще вищими та красивішими, а також практичнішими.
Україна поставила багато світових рекордів у спорті, які досі ніхто не може перевершити. Але в майбутньому ми досягнемо небачених успіхів. У моїй країні дуже талановиті та творчі люди, і я впевнена, що вони зможуть прославити Україну ще більше.
Підсумовуючи сказане, підкреслю, що в України дуже велике технологічне та культурне майбутнє! Треба наполегливо працювати, а ще вірити в те, що в нас усе вийде. І ніколи не здаватися. Тільки вперед!
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.