Історії, які ви нам довірили
У Леоніда Івановича все було, і пенсії йому хватало. Тепер він не знає, як доживати віку, коли ні в нього, ні в родичів немає житла – всі три хати розбомбили рашисти
Я з міста Оріхова Запорізької області. Мені скоро 70 років. Раніше все було, зараз нічого. Хату розбомбили, зараз скитаємося.
24 лютого я на роботі був. Сказали, що війна. Зібралися й додому порозбігалися – ось так усе й розпочалося.
Виїхав тому, що дім розбомбили. Жити нема де. Якби не розбомбили, я б не виїхав до Запоріжжя автобусом. Залишився без нічого на старості літ.
Катастрофи немає в мене. Я на гуманітарку не скаржуся, дають. Постійно отримував допомогу.
У Запоріжжі знімаємо квартиру, шість чоловік в одній кімнаті. Рідні всі тут, в усіх розбомбили: і в дочки, і у сина – у нас три хати знищені.
Якби не війна, мені взагалі не потрібна була б допомога. Мені пенсії вистачало, у мене й опалення було, і все на світі. А зараз мені не треба від людей нічого. Мені просто десь жити треба.
Мені скоро 70. Я, мабуть, вже не доживу до того, коли скінчиться війна.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
