"У пологовому будинку у пакети складали мертвих немовлят"

Ми з дружиною родом з Маріуполя. У Дніпро переїхали ще одинадцять років тому. А наші батьки у Маріуполі постраждали. У тещі ракета лежить на балконі дев'ятого поверху. Вона живе у районі порту. Там снаряд пробив дев'ятий поверх, упав і не здетонував. Родичі надсилали фото. Я хвилювався дуже за маму. З нею не було зв'язку, потім вона телефонувала, говорила, що жива.

Коли дізнався про повномасштабну війну, був шокований. Мені зателефонував колега і повідомив, що почалася війна, і він іде у військкомат. Потім ми почули вибух. Зателефонувала мама з Маріуполя. Я пригадую, як у 2014 році ми розмовляли по телефону, і я чув, як лунали автоматні черги.

Найбільше шокувало те, що у мене один знайомий із Маріуполя працював на "швидкій", коли бомбили пологовий будинок. Він сказав, що бачив на власні очі, як у пакети складали мертвих немовлят. У нього була контузія. Пологовий, звичайно, вразив.

Місто майже повністю знищили. Моя мама працювала на Метінвесті. Її цех реставрували, вклали величезні гроші. Рашисти його знищили повністю. Вона тепер працює на м'ясокомбінаті.

У мене троє дітей, які жили у Маріуполі з бабусею. Їм 18, 15 і 13 років. Вони пішли нещодавно до психіатра. Психологічно всім було дуже важко. Коли вони виїжджали з окупації, їх чеченці зупиняли, довелося пройти 12 чи 14 блокпостів. Мама казала, що постійно була заграва від вибухів і пожеж. Вночі було, як вдень. Це був жах.

Якісь чеченці у моєму місті можуть кого захочуть застрелити. Телефони дивилися, флешки. Ніби якесь кіно. Мені не довелося це пережити, а моя родина психологічну травму отримала.

Я вірю, що ми переможемо, але коли це буде, не знаю.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/