Я жив у селі Кам’янське Запорізької області. Працював на шахті залізорудного комбінату. Коли почалася війна, був удома з батьками. Про напад росії ми почули по телевізору. Це стало для нас неприємною несподіванкою.
Третього березня снаряд влучив у наш будинок – ми залишилися без житла. Добре, що самі вижили. У той момент ми були в погребі.
Після цього ми попросили друзів, щоб вони вивезли нас у Запоріжжя. Зараз живемо у родичів. Я шукаю роботу.
Із нашого села виїхало близько вісімдесяти відсотків мешканців. Там немає ні води, ні світла, ні зв’язку.
Я вірю в ЗСУ і нашу перемогу. Все буде Україна.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.