«У наш двір прилетіла ракета – ми залишилися без будинку»

Я жила в Пологах з чоловіком і дітьми. Працювала на заводі Дніпрокераміка. Росіяни зайшли в наше місто в перший день війни.

В окупації не було світла й води. Воду носили відрами з колодязя. Продуктів не вистачало. Я хвилювалася за дітей. Потім ми відправили їх до родичів, а самі залишилися. Сподівалися на покращення ситуації, але стало тільки гірше.

У наш двір прилетіла ракета – ми залишилися без будинку.

Відразу виїхали в Запоріжжя до племінниці. Вивезли й бабусю. Їй 70 років. Забрали з собою котика.

Ми з чоловіком знайшли роботу. Надіємося, що війна скоро закінчиться. Відбудуємо дім і будемо жити далі.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/