Щойно я дізналася про початок війни, то одразу зібрала валізу, взяла дітей та онуків, і ми швиденько виїхали у село.
Там були деякі труднощі, наприклад, з продуктами харчування. Але не можу сказати, що ми голодували. Їли картоплю та консервацію з погребу.
Шок був, звичайно. Особливо, коли чули звуки вибухів за селом. У нас тряслися вікна, тому що поруч постійно їздила військова техніка.
Потім російські війська покинули наші села. Але мої діти вже виїхали на захід України, там почувають себе більш захищеними.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.