«У нас ТЕЦ розбомбили - тепла не було»

Мені 61 рік, пенсіонерка. Працювала в лабораторії психіатричної лікарні. Є діти, онуки, і вже навіть правнук. Проживаємо ми в Охтирці.

На початку війни були у себе у квартирі. Потім тривогу оголосили. Ми поїхали до доньки і в підвалі сиділи. Звісно, світло вимикали. У нас ТЕЦ розбомбили, то тепла не було.

Найбільше шокували обстріли. Усе важко було. Боялася за дітей, за онуків. Онучка була вагітна, у квітні народила.

Мабуть, найбільше війна вплинула на роботу. Її немає. Ще у мене син військовий, зараз у госпіталі лежить - його контузило.

Чим швидше війна скінчиться, тим краще. Хочеться, щоб майбутнє було мирним і щасливим, головне – щоб не стріляли.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/