Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Володимир Сірко та Тетяна

"У нас одна мрія - додому повернутись. "

переглядів: 62

Вони були змушені покинути рідні домівки і оселитися в Запоріжжі через повномасштабне вторгнення РФ до України. Втім, не складають рук – на новому місці відновлюють свій бізнес та навіть засновують в умовах війни нову справу. Радіо Свобода записало історію бізнесу, засновниками якого у Запоріжжі стали вимушено переміщені особи.

«Додому повернутись. У нас одна мрія», – каже Тетяна про себе та своїх колег.

Вона вимушена переселенка, жителька нині окупованого військами РФ Енергодару. Її родина в рідному місті займалась бізнесом.

Додому повернутись. У нас одна мрія

У рідному місті Тетяни, що нині в окупації, залишився бізнес її родини

Сьогодні ж Тетяна - видає страви та слідкує за залою в «Їдальні українського смаку». В цьому закладі, що відкрився восени цього року в Запоріжжі, працюють тільки вимушені переселенці.

Покинув рідну домівку і засновник їдальні Володимир Сірко. До повномасштабного вторгнення він теж мав бізнес у рідному місті, Енергодарі Запорізької області. Понад 15 років очолював підприємство «Енергодарбуд». Родині Володимира також належав відомий дитячий табір «Лазурна райдуга» у Кирилівці Запорізької області.

"Єдине, що маю я і моя родина – це безоплатне харчування. Бізнесу іншого тут не має", - Володимир Сірко.

«З перших днів війни я виїхав з Енергодару, і майже півтора роки прожив у Прикарпатті в місті Яремча. Потім дружині запропонували тут роботу. Вирішили повернутися до Запоріжжя. Приїхавши сюди, ми зустрілися з колишніми своїми знайомими, колишніми своїми працівниками. І звернулися колишні працівники. Це жінки. Чоловіки у когось воюють, діти воюють. Звернулись, що тяжко жити. Держава допомагає. Різні фонди, гуманітарна допомога – це добре, але коштів не вистачає. І Анжела Сікун, яка була у нас завідувачкою виробництвом в «Лазурній райдузі», каже: «Володимир Олександрович, давайте відкриємо їдальню». Ми поїздили по їдальнях, які працюють в Запоріжжі, подивилися. Врахували недоліки. Зібрали команду», – розповідає Володимир Сірко, як в Запоріжжі з’явилась «Їдальня українського смаку».

Додому повернутись. У нас одна мрія

Володимир Сірко

Працюють у закладі виключно фахівці, які й раніше працювали у сфері громадського харчування. І на сьогодні їдальня, каже Володимир Сірко, є по факту соціальним бізнесом.

«Єдине, що маю я і моя родина  це безоплатне харчування. Це немаловажно, але бізнесу іншого тут немає. Всі виключно - переселенці, люди з окупованої території. Сюди можна працевлаштуватися тільки за наявності довідки тимчасового переселення. І Василівка, і Бердянськ, Михайлівка. З Енергодару багато», – каже Сірко.

Додому повернутись. У нас одна мрія

У «Їдальні українського смаку»

Наразі заклад не лише дає роботу вимушеним переселенцям, а й допомагає тим, хто через російське вторгнення змушений був покинути рідну домівку. Вони можуть безкоштовно обідати у їдальні.

«Спочатку ми проводили благодійні обіди по суботах, по неділях. Десь на 50 осіб. Це були люди з Благовіщенської територіальної громади, Каменської громади, Оріхівської територіальної громади та інших. Це робилось спільно з військовими адміністраціями цих громад. А зараз ця програма у нас працює кожен день. Кожен з переселенців, який перебуває у скрутному становищі, може прийти і безкоштовно отримати тут обід. Десь на тиждень у нас виходить до 25 осіб. За минулий місяць ми погодували 79 осіб. Загалом, це люди похилого віку, які не мають родин», – розповідає Володимир Сірко.

Додому повернутись. У нас одна мрія

У планах засновника «Їдальні українського смаку» запустити власне виробництво хлібу та солодощів

Засновник їдальні зазначає: в планах - розширення напрямків роботи закладу. Зокрема, хочуть займатися організацією фуршетів та кейтерінгом. Також нещодавно закладу вдалося виграти ґрант від обласного центру зайнятості.

«Цільові кошти на придбання нового обладнання. Придбання його, думаю, дозволить два-три робочі місця тут створити. Будемо поширювати зараз кондитерські вироби власного виробництва. Будемо власний хліб випікати. Для цього візьмемо дві-три людини», – ділиться планам Володимир Сірко.

Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036. 

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Запоріжжя 2022 2023 2024 Текст Історії мирних жінки чоловіки переїзд психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення робота внутрішньо переміщені особи перший день війни їжа окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій