"У молодшого сина тепер є сиве волосся"

Про війну ніхто не знав, 24 та 25 лютого дітей перевели на дистанційне навчання. Шокувало пряме влучання танкового снаряда РФ у нашу квартиру в березні, ми були вдома. Дитина отримала поранення. Тепер наш будинок світиться наскрізь. Потім ще два місяці окупації у підвалі без їжі, води під постійними обстрілами і бомбардуваннями. Тільки 2 травня 2022 року випадково з колоною ООН, яка вивозила людей з Азовсталі, ми добрались до Запоріжжя. Жили без їжі, води, ліків. Ще два місяці в окупації й пили воду з калюжі. У молодшого сина тепер є сиве волосся. Житла тепер немає, своїх речей також, грошей не вистачає винаймати жило. В Маріуполі в мене був свій бізнес, а машину вкрали орки… Іграшка сина, яку я йому придбала на 15 лютого 2022 року в Порт Сіті нагадує про минуле життя.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/