У Слов’янську під обстрілами я з дітьми прожила декілька місяців. Від обстрілів діти ховались у ванній кімнаті та закривали вуха.
Під час війни мне найбільше шокувало, що росія на нас напала. Мої рідні люди, що живуть по той бік лінії розмежування, стали чужими.
Ми з дітьми виїжджали евакуаційним автобусом у невідомість. Зупинились у Рівненській області.
Коли у мій будинок влучила ракета, бабуся все ж таки виїхала, зараз живе у племінниці.
Найбільше я хочу, аби чоловік повернувся з війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.