На початку війни у мого свекра стався інсульт. Слов’янськ сильно обстрілювали, у місті були закриті аптеки та магазини. Ліків у мене не було, а "швидка" не приїжджала. Згодом через хворобу помер мій чоловік.
Періодично у місті не було газу, світла та води. Було дуже важко.
Під час одного з обстрілів снаряд прилетів поряд із моїм будинком. Тоді я з дитиною евакуювалась, але згодом повернулась додому, бо треба було доглядати свекра.
За час війни найбільше мене шокували зруйновані міста та села, масова загибель людей. Зраз я сподіваюсь на визволення окупованих територій України, на спокійне життя та мирне майбутнє.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.