Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Микола Шевченко

"У лікарні потрібних медикаментів не знайшлося"

переглядів: 29

Микола Шевченко помер у лікарні в Чернігові 10 березня 2022 року. За 5 днів до того у будинок, де він жив із дружиною, влучив снаряд. Сталася пожежа. Подружжя вибралося з дому, діти відвезли їх до лікарні. В обох були контузії.

У лікарні потрібних медикаментів не знайшлося

Миколі було 86 років. Він мав проблеми з серцем і потребував специфічних ліків. Вдома запас був, але згорів разом із будинком. У лікарні потрібних медикаментів не знайшлося. Від пережитого стресу під час обстрілу та нестачі ліків чоловік помер.

Микола Шевченко народився у селі Лосинівка на півночі Чернігівщини. Дитиною пережив Другу світову, на фронті загинув його батько. Коли Микола мав 11 років, через хворобу померла і мама. Відтак зростав із тіткою.

Після школи поїхав працювати на Урал (РФ). Потім служив в армії, а після служби повернувся в рідне село. Відбудував хату, одружився.

Микола працював у колгоспі, а потім на місцевому торфобрикетному заводі. На початку 2000-х донька Надія забрала його з мамою до себе в Чернігів. Жили на одному подвір’ї в мікрорайоні Бобровиця, що на півночі міста. Надія з родиною – в основному домі, а в батьків був окремий будиночок.

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, донька з рідними ховалися від обстрілів у погребі. Батьки спускатися не хотіли, для них це було важко.

Бобровицю російські військові регулярно обстрілювали з артилерії та знищували бомбами. 5 березня 2022 року снаряд прилетів у маленький будинок, де були Микола з дружиною. Влучив у дах…

«Ми почули вибух, виглядаємо з погреба – дім палає. Кинулися до хати, уже й батьки виходять. Ми їм допомогли, відвезли в лікарню. Зрештою, мамі вдалося вижити, а тато помер», – сказала Надія.

Миколу Шевченка поховали за два тижні після смерті на старому цвинтарі Забарівка, що в Чернігові.

«Тато багато років тяжко працював, особливих захоплень не мав. Уже коли я забрала батьків до себе, то він плів кошики з лози: комусь продавав, комусь так дарував. Сам на луг за лозою їздив. А як отримував пенсію, відкладав усім онукам на подарунки, дні народження. Отаким він у нас був», – сказала Надія.

У Миколи Шевченка залишилася дружина, двоє дітей, троє онуків і троє правнуків.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Чернігів 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення житло непродовольчі товари літні люди (60+) перший день війни Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій