Історії, які ви нам довірили
Війна застала мене в Лисичанську. Місто почали обстрілювати. Було влучання в наш будинок, повилітали вікна.
З продуктами і водою було дуже скрутно. Воду привозили. А магазини всі стояли зачинені, продуктів не було.
Ми ховалися від обстрілів у підвалах або в під’їзді біля ліфта, де товста стіна. У дворі вибухали снаряди.
Другого квітня ми виїхали до Павлограда власним транспортом. Усією сім’єю: син, зять, дочка, дружина і я. Нас було п’ятеро. Війна згуртувала нашу сім’ю. Разом виїхали, разом і живемо.
Чув, що наш будинок у Лисичанську ще стоїть: розбитий, без вікон, без дверей, але стоїть. Що там з ним після зими, не знаю. Ймовірно, нічого хорошого.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
