Я корінний маріуполець. До війни все було добре: мав домівку і роботу.
Ми з дружиною почули перші вибухи 24 лютого о четвертій годині ранку. Вони пролунали на Лівому березі. Ми одразу зібралися й виїхали з міста.
Батьки залишалися в Маріуполі до травня. Вони переховувалися по підвалах, ходили по воду за кілька кілометрів.
У березні зв’язок з ними перервався. Ми змогли додзвонитися до них наприкінці квітня. Знайшли перевізника, який вивіз їх звідти.
Робота в мене є. Житло ми орендуємо. Тяжко, хочеться додому, але ми живемо далі. Війна згуртувала нашу родину, зробила нас сильнішими. Сподіваємося, що війна закінчиться цього року й ми повернемося.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.