"У Бахмуті загинула моя свекруха"

Ми мешкаємо у Черкасах. Приїхали з Бахмута. Я працюю, винаймаємо квартиру. Дуже бракує власного житла.

Не вірилося, що розпочалося повномасштабне вторгнення.

Шокувало те, що у мене у Бахмуті загинула свекруха. Наш будинок розбитий.

Довелося розлучитися з родиною. Чоловік попросив, щоб я виїхала. Я забрала дитину, якій на той момент було три з половиною роки, валізу і виїхала. З маленькою дитиною довго шукали житло, не могли нічого знайти. Черкаси обрали, тому що тут живе моя сестра.

Як на мене, деякі люди стали добріші, розуміють як це важко залишитися без власного житла, але й багато байдужих.

Із моїх друзів і знайомих хтось розлучився під час війни, а деякі родини стали дружніші і сильніші. Різні ситуації, але здебільшого багато родин розпалося. Сумно, тому що друзі пороз'їжджалися хто куди, нікого не бачу.

Мені здається, що гірше бути вже не може. Проте найголовніше, що всі рідні живі й здорові. Будемо намагатися разом долати всі проблеми.

Хочу стабільності, щоб закінчилась війна, щоб дитина пішла до школи і жила під мирним небом.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/