Історії, які ви нам довірили
Я народилась і прожила все життя у Бахмуті. Працювала. Маю сина і невістку.
У перший день повномасштабного вторгнення було дуже страшно.
Найбільше дошкуляє те, що ми, переселенці, нікому не потрібні. І жити ніде, бо квартири здають по шалених цінах.
Ми наймали машину і евакуювались з мамою. Скільки могли взяти речей, стільки й взяли. Їхали під обстрілами.
Приємно вразило, що мені надали житло. Нехай і гуртожиток, і умови погані. Я знаю, що у Бахмут я вже не повернусь, тому що його вже немає.
Ми з родиною залишились без житла, без нічого. Добре, що я працюю.
Хочеться, щоб швидше наступив мир, щоб діти не гинули і не бачили жахів війни. Це найголовніше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
