Історії, які ви нам довірили
Я підприємець, одружений, у мене троє дітей. Ми з Маріуполя, у 2020 році переїхали до Києва. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, я не особливо хвилювався. У Маріуполі у нас залишилась нерухомість, мамину квартиру розбомбили, але це справа наживна.
Якби не зателефонували друзі з-за кордону, родина б не виїхала. Нині вони в Німеччині. Важко, бізнес зупинився. Я отримую допомогу як ВПО і дружина трохи грошей з Німеччини надсилає.
У мене психіка стійка, тому мене нічого не шокувало. Було зрозуміло, що так усе й закінчиться. Росіяни намагалися захопити Маріуполь ще у 2014 році. Проросійські маріупольці виходили на мітинги, скандували: «росія, прийди! путін, прийди!» Тому це було очікувано.
Президент, який не виїхав, а залишився тут, надихнув. Моя думка про нього змінилась. Приємно було отримувати допомогу від хабу ЯМаріуполь. Перший раз, коли я туди приїхав, мені дуже добре допомогли.
Родина розз'єдналась. Я не бачив дружину і дітей уже рік.
Думаю, що моє життя зміниться на краще. Труднощі завжди проявляють справжні людські якості. Будь-які проблеми загартовують, тому із цієї ситуації ми вийдемо ще сильнішими.
Думаю, що ми вийдемо на попередні кордони до кінця 2023 року. Для того, щоб була повна капітуляції росії потрібно дійти до москви.
Своє майбутнє бачу чудовим. Коли море звільнять, відновиться мій бізнес. За той час, поки дружина перебуває у Німеччині, я вивчу німецьку мову, у мене з'являться зв'язки за кордоном за моїм видом діяльності. Все буде добре.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
