Марк Марчук

«Там стріляють, на танках їздять, людей убивають»

Я пам’ятаю, я сидів удома. Ми з мамою почули постріли – відразу злякалися, і мама відразу замовила автобус, і ми поїхали. Тому що там воювали, стріляють, на танках їздять, людей вбивають. Нас не було три тижні, потім ми повернулися.

У нашому районі ніби все було спокійно, в інших районах, звичайно, ще тривала війна. Потім настав 2015 рік, і у нас усе було нормально. Я більше почав розуміти людей, наскільки їм іноді буває погано.

Є мрія – щоб ніколи ніхто не помирав.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/