Маю доньку, брата, маму. Коли були бойові дії, вони виїжджали, а я залишалася з чоловіком, виїжджала у 2015 та 2016 роках. Тоді нічого не було, ні світла, ні газу. Багато людей поїхали. Ховалися у підвалах, вилітали шибки. Потім [благодійна] організація давала нам матеріали на відновлення будинку, коли вже стало нормально.
Спочатку стріляли у Станиці, потім у Луганську, а потім знову у Станиці. Ми були вдома. Вночі втекли у льох, поставили там ліжка. Вранці вийшли, а в хаті ні вікон, ні дверей. Страшно було.
Тоді так стріляли, що ми не могли навіть вийти і купити хліба. Таке не забувається. Як покажуть [по телевізору], так і згадується знову.
Фонд Ріната Ахметова та Червоний Хрест багато разів давали нам гарну допомогу продуктами та гігієнічним приладдям. Вона була необхідна всім.
Тим людям, які все це пережили, найбільше хочеться, щоб настав світ і все було як раніше. Щоб діти ходили в садок, навчалися у школі, ніхто не їхав, будинки всі були цілими.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.