"Святий Миколай, я прошу в тебе миру для України!"

Дорогий Святий Миколай! Звуть мене Арінка, я ще дуже маленька, мені рік і 3 місяці, тому цей лист пише тобі від мого імені моя матуся Олена!

Народилась я 3 вересня 2021 року, в Донецькій області, в місті Красногорівка Марʼїнського району. Мої батьки були дуже щасливі, що в них з'явилась я, ми чудово жили втрьох, в своїй квартирі, і не знали, що на нас чекає ....

В лютому почалася повномасштабна війна, мені було 5 місяців, тому ми були вимушені покинути свій будинок і їхати в нікуди, щоб врятувати наші життя... Коли почалися обстріли, було дуже страшно, і батько нас вмовим поїхати не пару місяців, але ми досі тут .... І так ми опинилися у Тернополі.

Нас велика родина, разом зі мною і мамою живе бабуся, прабабуся і прадідусь. Тут я перший раз сіла, поповзла, почала вимовляти перші звуки, встала біля опори і зробила свої перші кроки.

Нам пощастило, що ми опинилися саме у Тернополі, нам дуже подобається це місто, воно дійсно файне. Тут дуже гарна природа, дуже красиве місце, красивий парк і чемні люди. Мені дуже подобається гуляти, бігати, дивитись у зоокутку на тваринок.

Моій мамі добре допомагають волонтери, але як би гарно тут не було, все одно хочеться додому. Наш тато працює на залізниці, ми дуже рідко бачимось, дуже сумуємо за ним. Мені дуже хотілось би жити в своєму будинку, спати у своєму ліжечку і бачити кожен день своїх близьких та рідних. 

Мріємо, що скоро настане наша перемога і ми повернемось додому, що наш будинок буде цілим!

Святий Миколай, я прошу в тебе миру для України, захисту наших військових, щоб всі повернулися додому живими та неоушкодженними. Здоров'я міцного моїм близьким, щастя, миру і здоров'я всім українцям!

А для себе я би хотіла попросити в тебе розвиваючі іграшки, якщо є можливість трьохколісний велосипед, бачила такий у місцевих діток на майданчику, вони мені давали покататися, мені дуже-дуже сподобалося, я була в захваті. Або коляску для моїх ляльок.

Я дуже чекаю на тебе, вірю в дива і ЗСУ!