"Старалася десь піти заробити, щоб придбати найнеобхідніше"

Коли розпочалася війна ми били вдома. Від почутого волосся дибом ставало, охоплював страх. Коли вже було чути вибухи, то страх взяв не тільки мене ай дітей. На даний час ми знаходимося дома. Якщо і на далі Кривий Ріг обстрілюватимуть ракетами, то будемо думати про те, щоб виїхати в безпечне місце. Зіткнулися з тим, що все подорожчало. Роботи в нашому селі не має. Шокувало те, що закрили школи і садочок. І діткам дуже важко навчатися, ще не маю змоги купити двом школярикам гаджети для навчання. Стикнулися з тим, що нестача їжі і засобів гігієни. Старалася десь піти заробити, щоб придбати найнеобхідніше. Коли було дуже важко і один фонд відгукнувся нам на допомогу і прислали поштою продукти харчування та засоби гігієни. Зараз не працюю, а до війни працювала у фермера на току приймали зерно з поля і вантажили машини на відправку.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/