Разом із чоловіком, донькою, зятем та 6-річним онуком Любов виживала у підвалах Лівобережжя, поблизу "Азовсталі". Говорить, найстрашнішим було 26 березня, коли російські військові 4 рази обстріляли її будинок і він загорівся.
"Обстріли не припинялися. Нічого страшнішого ні до того, ні після не пережила. Загинув літній сусід. Не витримало серце. Згоріла лежача літня жінка. Літнє подружжя, батьки моєї подруги. Згоріли. Троє молодих чоловіків. Один від рани помер. Іншого тіло не змогли знайти. Третьому через три дні - 30. Альоша Пономарьов. Троє дітей. Четверта дитина, донечка, народилася влітку. Йому відірвало обидві ноги. Помер на руках тещі. Стік кров'ю за лічені хвилини", - розповідає жителька Маріуполя Любов Кирильченко.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.