Денис Сергійович початок війни зустрів у Маріуполі й на власні очі бачив, як росіяни знищують місто
На початку війни я перебував у Маріуполі, працював на підприємстві «Метінвест-Промсервіс». На той момент я виконував обов'язки начальника дільниці, тому повинен був знати про долю кожного співробітника. Ми до останнього звітували за підлеглих, аж до моменту втрати зв’язку з кожним.
Після обстрілу ми не могли впізнати рідні вулиці.
Одного разу, коли ми готували їсти біля свого під'їзду, раптово почався обстріл наших дворів. За п'ять хвилин обстрілу наші домівки були сильно понівечені.
Це було справжнє диво, коли ми побачили не розірваний снаряд на дитячому майданчику, де під час прильоту стояло близько тридцяти людей.
У Маріуполі ми зіткнулися з нестачею їжі та води: ми обмінювались продуктами зі знайомими та друзями, або збирали уцілілі товари у зруйнованих супермаркетах. Воду набирали на краю міста, допоки там не обстріляли криницю, тоді шукали альтернативні місця в інших районах.
Через постійні обстріли міста мені довелося поїхати в іншу країну.
Зараз працюю барменом, але хочу освоїти ІТ-професію, щоб подорожувати.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.