Історії, які ви нам довірили
Наталя Косінова згадує, як у довоєнний час вони часто возили дитину до Донецька. Ходили в цирк, кінотеатри, театри, планетарій. Коли почалися бойові дії, старшій доньці було дев'ять років, а молодшій два рочки. З маленькими дітьми довелося ховатися від обстрілів.
Чоловік приносив їй та дітям їжу, а вони постійно сиділи у підвалі. Хотіли виїхати з міста, але родичі не наважилися прийняти сім'ю. Їх прийняли родичі сусідів, яким вони допомогли виїхати з міста до Краматорська. Але й звідти невдовзі попросили піти, бо маленька донька Ірини зіпсувала килим. Сім'я повернулася додому і змушена жити на лінії фронту.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
