Історії, які ви нам довірили
Війна принесла страх, сльози біль. Готові до такого не були. Переїхали у передмістя тільки через рік. До того весь час були у Харкові. Жили в одному з найбільш постраждалих районів. Син боявся знаходитися сам у кімнаті приблизно ще півроку. Зараз вже немає панічних атак у нього, але страх від кожного гучного звука нікуди не подівся. Мабуть, наша історія така саме, як і мільйони інших. Але за два місяці до початку війни я поховала тата. З нами залишилась бабуся, якій в цьому році буде 80 років. А влітку 2022 року помер батько сина. Постійний страх та відчуття відповідальності за близьких не дають заспокоїтись, навіть, трохи. Безмежно шкода дітей. Бо в них забрали дитинство.
Було страшно бачити, як руйнується район, на якому ти прожив все життя. Як не стає будинків, які були цілі ще 20 хвилин назад.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
