Історії, які ви нам довірили
"Сидіть вдома. Три дні і вас завоюють", - сказав мені брат з Ростову"
У Маріуполі Ольга жила у віддаленому селищі Волонтерівка, у приватному будинку. Згадує, як отримала поранення, як виживала під постійним обстрілами, як у селище зайшли російські військові і влаштували в будинку обшук.
"Із 14 березня обстріли були кожні 10-15 хвилин. 17 березня я отримала поранення. Була у дворі. Заготовляли дрова. Почався обстріл. Побігла у льох. Обернулася, щоб двері зачинити. Удар у голову, око. Три дні блювання, запаморочення, контузія. Мені жити не хотілося. Боляче було.
Потрапити до лікарні було неможливо. Обстріли. Сусід пропонував поїхати. Але як? Було вкрай небезпечно. Нас могли вбити. Я тоді думала, якщо помру, як сусіди по такому морозу будуть копати мені могилу?
Обстріли без перерви. Літаки, "гради", міни. 22 березня окупанти захопили селище. У мій будинок зайшли 5 вояків. Влаштували обшук. В обличчя ставили автомат. Питали про військових", - розповідає жителька Маріуполя Ольга.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
